Образ диявола з’явився ще в найдавніших міфах — як уособлення хаосу, спокуси та сили, що кидає виклик богам. У християнській традиції він став символом гріха й боротьби за душу, але в пізніші епохи набув нового значення — внутрішнього спротиву, незалежності й усвідомлення власної темряви.
У татуюваннях диявол часто означає не зло, а силу протистояти правилам, сміливість бути собою, навіть якщо це суперечить очікуванням суспільства. Це може бути знак бунту, еротизму, іронії або просто нагадування, що кожна людина має власну тінь.
Мотив диявола виконують у найрізноманітніших стилях — від традиційного олдскулу до темного реалізму чи графічного мінімалізму. Часто його поєднують із полум’ям, рогами, зміями чи крилами — як символами пристрасті, сили й трансформації.
Татуювання з дияволом — це не поклоніння, а прийняття подвійності світу. Воно говорить: я бачу темряву в собі, але керую нею, а не вона мною.